Коли я була дитиною, мої батьки не могли дозволити собі кишенькові гроші для дітей (нас було 4 доньок, це не дивно:). Я соромилась їсти бутерброди, коли інші діти вільно виходили в буфет і купували собі все, що хотіли. (Звісно зараз я розумію всю силу і любов маминих бутрбродів 🤤).
Але цю мою "дитячу травму"😅 сповна компенсував мій батько, подарувавши мені книгу "Пес на ім'я Мані, або Абетка грошей" Бодо Шефера. Так... до чого я веду:)
Ставши мамою і отримавши грунтовне знання з фінансової культури, я замислилась над майбутнім власної дитини. Перечитавши (впевнено можу заявити) багато матеріалів, я ознайомилась з думками експертів з фінансового розвитку дітей. Тож спішу поділитись з вами найбільш актуальними знаннями, як саме треба видавати кишенькові гроші для дітей, щоб син чи донька навчилися цінувати отримане та грамотно нею розпоряджалися.
1. Видавайте гроші свідомо
Давати невелику суму із суворим застереженням типу «На булочку в їдальні!» так само шкідливо, як і вручати кишенькові гроші для дітей без рахунку. В обох випадках у дитини майже не залишається шансу самостійно прикинути власні потреби. І зовсім точно не виникає мотивації ранжувати ці потреби з погляду пріоритетів. Адже цільове призначення коштів або надмірно жорстко визначено (ні на який інший варіант, крім «булочки», грошей вже не вистачить), або надмірно розмито (умовно кажучи, вистачить на все).
Тим часом ключове значення кишенькових грошей полягає саме в тому, щоб навчити дитину розпоряджатися фінансами — планувати витрати, обираючи першочергові та другорядні, створювати накопичення. Тому кожен транш — принаймні спочатку, поки дитина не навчиться проводити подібні підрахунки самостійно, — має супроводжуватися словами: «Давай підрахуємо, скільки грошей знадобиться тобі завтра і на що».
Під час обговорення ви з дитиною з'ясуйте, що кишенькові гроші включають наступні статті витрат:
Необхідні — це, наприклад, витрати на проїзд, харчування у школі, оплата інших шкільних потреб, від яких не відмовитися.
Додаткові — витрати на стику необхідності та задоволення. Це може бути тістечко на додаток до шкільного супу та другого. Красива авторучка замість стандартної. Купівля нового пеналу замість старого, що зносився.
Заощадження — це також украй важливий пункт. Кожна дитина мріє про ту чи іншу дорогу іграшку: нову ляльку, скейтборд, футбольний м'яч. На прикладі заощаджень можна пояснити малюкові, як досягти мрії і як можна прискорити це досягнення, якщо почати заощаджувати.
«Якщо ти відкладатимеш по 50 гривень щодня, то через 10 днів зможеш купити собі ляльку. А якщо відкладатимеш по 75 гривень, наприклад економлячи на тістечку, то купиш її вже через тиждень».
Коли дитина розуміє, які статті витрат укладені в тих 100 гривнях, які ви готові видати йому з собою, гроші стануть для нього прикладним інструментом, а не малозрозумілими фантиками.
2. Видавайте кишенькові гроші раз на тиждень чи місяць
Один із найкращих способів навчити фінансовій культурі — давати кишенькові гроші для дітей не щодня, а щотижня чи навіть щомісяця (підліткам). Звичайно, до цього пункту треба переходити вже після того, як ви розібралися в структурі витрат, навчившись ділити витрати на необхідні та додаткові.
Отримавши певну суму на тиждень вперед, школяр має самостійно розставити пріоритети, розподіливши гроші так, щоб їх вистачило на основні потреби: і, скажімо, на покупку проїзного, і на оплату шкільних обідів, і на дрібні радощі.
Не нервуйте, якщо виявиться, що дитина витратила бюджет надто рано.
Так трапляється з багатьма: діти лише вчаться будувати відношення з грошима, тому не застраховані від помилок. Головне — не додавати фінансів понад те, що вже було виділено. За пару безгрошових днів нічого поганого не станеться, зате це стане добрим уроком.
Якщо все ж таки у дитини залишилися необхідні витрати, грошей на які більше немає, можна зробити так: додати суму на невідкладну покупку як би «в борг». Не забудьте при цьому попередити, що віднімете цю суму з наступного траншу.
"Завжди видавайте кишенькові гроші у чітко обумовлений термін, не раніше чи пізніше. Якщо ви даєте гроші хаотично та різними сумами, це може заплутати дитину."
Брет Сембер,
авторка «The Everything Kids’ Money Book: Earn It, Save It, and Watch It Grow!»
3. Демонструйте цінність грошей
Спочатку діти отримують кишенькові гроші «просто так». Але чим старшою стає дитина, тим важливіше вселяти їй думку: фінансування — це не безумовне право, а скоріше можливість, яка багато в чому залежить від самої дитини.
Наприклад, ваш школяр може починати щотижня з нульовим балансом та заробляти кишенькові гроші до вихідних. «Заробітком» може бути плата за допомогу по дому — але тільки ту, що виходить за межі стандартних дитячих обов'язків. Прибирання у своїй кімнаті не оплачується, але якщо дитина наведе лад на кухні або у ванній, вона заробить додаткові 20-30 гривень.
Інший варіант отримання «зарплати» — доплата за оцінки вище за обумовлений бал. Або прочитану та переказану книгу. Або вигаданий вірш довжиною не менше 10 рядків. Або ж допомога з молодшими дітьми.
Ви можете вибрати будь-які варіанти додаткового заробітку, що влаштовують вас із сином або дочкою, встановивши його розміри та переглядаючи оплату в залежності від старанності виконання або інших факторів. Все це навчить дитину, що гроші заробляються працею і винахідливістю, а рівень оплати можна обговорювати.
4. Показуйте особистий приклад
Особистий приклад — один із найкращих способів навчити дитину керувати грошима. Нехай син чи дочка бачать, як ви розподіляєте зарплату за статтями витрат: оплачуєте комуналку, виділяєте певну суму на продукти та одяг.
Можна долучити дитину до планування сімейного відпочинку: «Якщо ми хочемо поїхати на море влітку, нам знадобиться щомісяця відкладати таку суму». Також пояснюйте йому механізм купівлі дорогих речей та техніки через кредитування або заощадження.
Не виховуйте дітей, все одно вони будуть схожі на вас. Виховуйте себе. (Стара британська приказка)
5. Заохочуйте благодійність
Частина своїх грошей дитина може пожертвувати, куди вважатиме за потрібне. З боку батьків важливо лише звернути увагу на цю можливість, адже часто діти вважають, що надто малі, щоб комусь допомагати чи брати участь у якихось загальноміських, чи загальнодержавних проєктах.
Благодійність допомагає виховати соціальну відповідальність, а вона, своєю чергою, підвищує рівень відповідальності у дитини загалом. У майбутньому це позитивно позначиться і на відносинах сина, що подорослішав, чи доньки з грошима, і на його життя вцілому.
